Хто вчися заочно, той знає, шо сесія - це найвеселійший та найвідривніший період життя. Так ось, як раз зараз її маю. І пригоди переслідують мене кожен день... Але вчора був просто якийсь неральний день. Не можу, щоб не поділитися.

Моя подруга працює на ТРК Україна і Критичній точці (хто бачив). Так от вчора вона знімала сюжет про повій і я їй допомагала. Почалося з тго, що ми пішли з прихованю камерою до сутенерки. Я боялася так, шо в кожному перехожому я бачила амбала з автоматом. Далі ми знімали в центрі відтворення подій. І от поки ми знімали, наша машина, а в ній і всі сумки, гроші і дорога техніка, тю-тю... поїхала. Нащастя з евакуатором, а не з крадієм. Тому речі все ж повернули. Далі ми продовжили зйомку відтворення в квартирі. Все було як насправді: наручники, биття і бабло :). Звісно все це супрувооджувалося гучним сміхом, і він став ше гучнішим, коли до нас завітав сусід із словами: "Що у вас тут відбувається, бордель чи що?". Але найгеніальнішою фразою була відповідь однієї з акторок на дзвінок мами: "Альо, мама? Я не можу говорити, мене знімають, я - прастітутка!"

Але я думаю найцікавіше мене чекає тоді, коли цей сюжет покажуть по тв. Якшо побачать на роботі, то напевно звільнять, а як побачить хазяйка квартири - то виселить. Так шо таке... Буду скоро безробітним бомжем :)