В мене часто питають: "Ти з Волині? а що у вас там є?" Ну я одразу згадую замок Любарта, музеї всілякі. Але ж ось я згадала: в нас же є справжня перлина! Оезро Світязь. Найбільше в Україні. І найкраще.
Ось трішки стиреного тексту:
Озеро Свитязь - карстового происхождения. Питают его артезианские источники. Вода чрезвычайно прозрачная и мягкая. Средняя глубина водоёма - 7 м, максимальная - 58,4 м. Длина озера 9,3 км, ширина - 4,8 км. Водная поверхность занимает площадь 2750 гекторов. В ветреную погоду волны здесь достигают полуторометровой высоты.
Посередине озёрного пространства "главного шацкого озера" распологается остров. Его площадь около 7 гектаров. Остров зарос деревьями и загадочен своей экзотикой. Старожилы утверждают, что существует путь, по которому от берега до острова можно добраться по воде пешком...
Про світязь існує масса легенд. Ось одна з них:
Когда-то на его месте был замок. Его хозяин - князь, помогая соседу отбить нападение врага, оставил этот замок вместе с его жителями без защиты. Этим и воспользовался коварный враг, подойдя под самые стены крепости. И тогда красивая и гордая дочка правителя обратилась к Небу с молитвой, чтобы замок и жители не достались врагу. Не успела она промолвить последнее слово, как вокруг всё зашаталось и ушло под землю. На месте поселения возникло озеро с прибрежными цветами, которые удивительно сияли. Нападавшие чужестранцы рвали те цветы и сразу гибли...
Фішка озера Світязь - вугрі. ЇХ там дуууже багато. А тому коронна страва, яку готують гостинні світязянські господині - це юшка з вугрів. Смак - просто неперевершений. Звичайна уха - відпочиває. Коштує таке задоволення приблизно 100 гривень - відро.
Та головне - це атмосфера. Там вона якась особлива і неповторна. Ні з чим не зрівняна.
І до чого ви думаєте я це все веду?
А до того, що наступну зустріч КП неодмінно треба провести саме на Світязі. Непошкодуєте.
Далі - фото. Каюся: не мої, зтирені. але ж воно того варте. Бо краса!