Одне з небагатьох українських газових родовищ знаходиться на Волині. Нещодавно я там побувала і була просто шокована ситуацією.
Локачинське газове родовище відкрито майже тридцять років тому. Його потужності цілком вистачить, щоб повністю забезпечити газом більше сорока тисяч сімей щороку. Експлуатація родовища здійснюється підприємством «Львівгазвидобування». Воно працює там уже 9 років.
Єдина проблема у тому, що локачинський газ – із домішками. Для його комплексної очистки 2002-го на родовищі було встановлено унікальне для України обладнання. Тільки чомусь, саме в цей період, за словами місцевих мешканців, у навколишніх селах розпочалися перші проблеми з екологією Запах газу в наближених до родовища селах – звичайне явище.
Особливо непереливки місцевим жителям у вітряну погоду. Селяни стверджують, що бувають такі дні, коли від газового смороду неможливо сховатися навіть у будинку. Та найгірша ситуація – вночі. Ще одна проблема – домішки. Локачинський газ містить сірку. За технологією, природний газ від домі шків очищують, після цього їх спалюють. Марківчани ж кажуть, що неприємний запах, характерний саме для цього отруйного газу, дуже часто відчувають місцеві жителі.
Тривале вдихання повітря, що містить сірку може спричинити отруєння, при якому виникають головний біль, нудота і запаморочення. Особливо небезпечне вдихання великих концентрацій цього газу . Найбільше мешканці навколишніх сіл турбуються про здоров’я своїх дітей: малюки постійно кашляють та жаліються на головний біль. Невідомо, як такі отруєння можуть вплинути на їх організм, який тільки формується. З
а законом, власник виробництва, що приносить шкоду довкіллю, повинен сплачувати податок за забруднення навколишнього середовища. «Львівгазвидобування» також його сплачує. І за логікою речей, ці кошти повинні йти на покращення екологічної ситуації навколо шкідливого виробництва. Та у ситуації, що склалася у Локачинському районі, це неможливо. Адже компенсацію за забруднення отримує не сільська чи районна ради. Не йдуть ці кошти і до обласного бюджету Волині. Податок сплачується на користь Львівщини, адже саме підприємство цієї області працює на газовому родовищі у Локачах.
До слова, ці села – найбідніше у районі. Школа у Марковичах будується уже 17 років. ФАП у Міжгір’ї – споруда 1933 року, а будинок культури у тому ж селі – закрили, через аварійність будівлі. Вона теж збудована у тридцятих роках минулого століття.
Видобування газу розпочали дев’ять років тому. За цей час вантажівки підприємства розбили дороги, а чверть будинків тепер у тріщинах. Ремонтувати пошкодження селянам, звісно, доводиться за власні кошти.
Запах газу біля родовища дуже різкий. Однак у відповіді, яку сільська рада отримала від Міністерства охорони навколишнього природного середовища зазначається: «Згідно з останніми вимірами перевищень концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі в межах населених пунктів не виявлено». Вочевидь і проблеми немає? Чому ж тоді у селах здохли всі колорадські жуки та бджоли?