Весна

в животі


Бути європейцем


Конкурс есе на тему «Твоє розуміння вислову «бути європейцем»

Центр Європейської Освіти

Центр Європейської Освіти в рамках проекту Пізнаємо Європу оголошує всеукраїнський конкурс есе на тему: Твоє розуміння вислову ”бути європейцем”.

Метою конкурсу є виявлення позиції української молоді щодо питань "європейськості" та привернення уваги до теми європейської інтеграції.

Терміни

Участь у конкурсі візьмуть праці, надіслані до 24.00 год. 4 квітня 2010 року.

Оголошення результатів та переможців конкурсу відбудеться 20 квітня 2010 року о 20.00 год. на сайті Центру Європейської Освіти.

Вимоги до написання праці:

- Вік авторів есе: 15-28 років
- Кількість сторінок: 7-10
- Мова написання: українська або англійська
- Шрифт: Times New Roman
- Розмір шрифту: 12
- Відстань між рядками тексту: 1
- Поля: 2

Дані автора:

- Персональні дані ПІП, дата народження
- Контактні дані: тел. стаціонарний., тел. мобільний, поштова адреса.

Праці будуть оцінюватись за критеріями:

- граматика,орфографія тексту
- теоретична обізнаність предмету, теми
- оригінальність викладення інформації
- оригінальність мислення

Результати конкурсу

Буде визначено трьох призерів, чиї праці будуть найбільш оригінальними

І місце – 4-денна екскурсія до культурно-історичних міст Польщі
ІІ місце – фото- та відеоапаратура
ІІІ місце – збірка науково-популярних книжок
IV і V місця – заохочувальні призи

Буде видано публікацію, до якої увійдуть 20 найкращих есе. Збірка буде поширена серед гуманітарних факультетів ВНЗ України і загальноосвітніх шкіл, учні яких візьмуть участь у конкурсі.

Відбіркова комісія

Праці будуть оцінюватись міжнародною комісією, до якої входять: доктор права (Польща), редактор наукового видавництва (Польща), викладач-філолог (Україна), магістр міжнародних відносин Ягелонського університету (Україна), методист управління освіти (Україна), спеціаліст Міністерства закордонних справ (Україна), фахівець з міжнародних відносин (Словаччина).

Праці потрібно надсилати:

- на електронну адресу Центру Європейської Освіти.

Більше тут: http://eu.prostir.ua/competitions/239014.html

Хочу ось теж податися. А поку пропоную порозмірковувати на цю тему в коментарях. Отже, що таке бути європейцем для вас?
 


Відкрити | Комментарів 14

Музика : Brainstorm "Ветер"  

Вечір, закутаний у цигарковий дим


Ти був щасливий і пяний. Слова з пісні Земфіри як ніякі інші характеризували тебе, коли ми вчора прощалися. Я думала ти полетиш. Хоча я розуміла твій стан, бо відчувала теж саме. Сьогодні всеь день прокручую картинки вчорашнього вечора. Картинки складаються у колаж кольору сепії. Це так гарно. Давно не відчувала себе маленьким дівчиськом, що так тремтить, коли "все ближче до тіла". Аж не віриться, що бувають такі емоції, коли жодного поцілукнку в губи, жодного брудного натяку, лише божевільний контакт очей і розмови, закутані в цигарковий дим. І ти, так близько, шкода, що так не на довго. Що таке тих кілька годин на горищі? Як секунди. Але такі незабутні. Чи побачимось ми ще? Та, мабуть, побачимось. Може кілька разів, а може ще дуже багато. Але так, як буває уперше, не буде вже ніколи. Так як і ніколи я не забуду вчорашній вечірн на горищі. Ти розумієш, що все не може бути так, як ти хочеш. І я люблю тебе за це ще більше. Прощавай.   До завтра... 


Відкрити | Комментарів 15

Вечірня зміна


Єдиний час, коли Лара могла віддатися власним думкам - це була дорога з дому на роботу і назад. Та година, що вона проводила за день у дорозі - була лише для неї. Бо вона добре знала, що її обличча завжди видає  її думки. Ось і зараз вона їхала у маршрутці і посміхалася.

"Неймовірний був вечір" - в голові шо секунди спливали картинки вечірньої зміни напередодні.

Вечірні зміни завжди були якісь особливі: майже пусте величезне приміщення, завжди музика в офісі і задушевні розмови з партнерами по вечірній роботі. А вочра вона взагалі була особливою. Андрій чомусь взяв і несподівано залишився скласти компанію саме їй. Вона божеволіла від радості і говорила різні дурниці, але головне, що поряд був він. А ще він говорив ій якісь дівні речі, про те, яка вона особлива, і не зрозуміло чи були це  все жарти, чи може вино, яке стало таким доречним, чи правда...

Лара знову посміхнулася чи то собі, чи всім перехожим на вулиці і зайшовши в офіс, як їй здавалося, непомітно почала шукати його очима. Знайшла. Він сидів на звичному місці, у звичній позі за своїм компьютером. Все було як звичайно, наче вчорашнього "особливого" вечора насправді й не було.

-Лара, в тебе що, чоловік вчора "віагри" напився, шо ти аж світишся вся сьогодні? - зруйнували її рожевий замріяний світ дизайнер Танька, що ніколи не вирізнялася делікатністю у спілкуванні з колегами.

"Ну ось, це обовязково треба було на весь гоолос сказати, та ще й коли він в кабінеті... Сучка! Я прекрасно знаю, що ти вже давно на нього око поклала, але він таких як ти не любить, можеш не старатися!" - це промовив її погляд, але Ларі вдалося швидко себе опанувати і лише мило посміхнутися колезі так начого і не відповівши.

Андрій посміхнувся, не піднімаючи очей від якихось паперів. І Лара точно знала чому...


Відкрити | Комментарів 9

Дивний туман


Тінь обганяла автобус щоразу, як той проїжджав під ліхтарем. Лора розглядала своє відображення у вікні уявляючи себе Андрієм. Міг би він у неї закохатися чи ні?

-А що, цілком імовірно. Я дуже навіть "нічого". - Вона осіклася і задумалася: " Вголос сказала чи подумки?". Вирішила: "Подумки", адже ніхто з пасажирів не витаращив на неї здивованих очей, і непомітно посміхнулася своєму відображенню, зрадівши наявності логіки.

І що їй у ньому подобалося? Вона задавалася цим питанням уже рік, з того часу, як у них нароботі зявився новий економіст. Вітряність, сміливість на грані з дурістю, грубуватість... Усіякості, які зачіпали далекі струни дівочої душі швидше були вадами, аніж достоїнствами, але саме це так притягувало. А вдома чекав такий такий надійний, серйозний, люблячий та ніжний і не зважаючи ні на що - коханий...

Її роздуми обірвав голов водія: "Шановна, це вже кінцева, чи ви просто катаєтеся?"

І справді, в салоні автобуса уже нікого не було. Вона перейшла дорогу і переклала пакет, забитий провізією, в іншу руку. Було темно, але дорогу освічував якийсь таємничий туман. Здавалося, що це саме він надихає її на заборонені думки. У світлі ліхтаря він видавався дощем, однак на Лорине обличча не впало жожної краплини.

-Таки туман...- в голос чи подумки? Але логіку примінити було нінакому, вулиця була пуста.

- І всетаки дивний вечір - тепер уже точно в голос.

 


Відкрити | Комментарів 18



Шарики

Бандерштат!

 Бандерштат



Рекомендую


Реклама

Тут може бути ваша реклама!


Волшебный шар

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Зміст сторінки

Мітки

ОБОЗ.ua